Сріблом плесо розійшлося. Повний місяць - чисте злото. Шкаралупа з неба світить Попід ноги. Ген - болото. Йде, танцює дика діва. Слід у слід по ній - лисиця. На воді круги пускає, Не вгрузає - чарівниця. До зорі світати стане, І все мов мара розтане. Танцювала над водою І стомилась - більш немає. Лиш на пам’ять у рудої В очі звузька мигне згадка. І назве ім’ям отої Своє рідне лисенятко.