Подгайная Ирина - Прірва (Пропасть) | Текст песни

• Тексты песен
• Подгайная Ирина
• Прірва (Пропасть)

Не відчиняй мені.
Не розглядай мене крізь призми.
Зачарований ти у сні.
Не полишай мене, прокинувшись у теплій весні.

Я тебе боюсь, та з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі біля прірви на краю.

Запам'ятай мене!
Я вічно житиму під скронями твоїми.
Мої пісні ти вже зненавидів,
Ми тонемо у вічній війні.

Я тебе боюсь, та з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі біля прірви на краю.

Там, де сідaє туман,
Сядь зі мною, поговори.
Хей, що за право ти мав так тримати
Мої думки в неволі?

Не відпускай мене.
Я вічно житиму під скронями в твоїй голові.

--------
Пропасть

Не открывай мне.
Не разглядывай меня сквозь призмы.
Зачарованый ты во сне.
Не покидай меня, проснувшись в теплой весне.

Я тебя боюсь, но с тобой быть хочу.
Ты приветствуй меня каждую ночь у пропасти на краю.

Запомни меня -
Я вечно буду жить у тебя в висках.
Мои песни ты уже возненавидел.
Мы тонем в вечной войне.

Я тебя боюсь, но с тобой быть хочу.
Ты приветствуй меня каждую ночь у пропасти на краю.

Там, где садится туман,
Сядь со мною, поговори.
Эй, какое право ты имел так держать
Мои мысли в неволе?

Не отпускай меня -
Я вечно буду жить в твоих висках, в твоей голове.