Юрій Іздрик - Меланхолія | Компас | Текст песни

• Тексты песен
• Юрій Іздрик
• Меланхолія | Компас

залишатися бути хоч брак вже і сили і сенсу
залишатися бути хоч ніяк і нікуди йти
від спокуси цикути – рецепти старі парацельса
від рецепторних болів – спокуса і страх висоти
передоз самоти пережовує кожну клітину
а у хімії мозку нестача повітря й води
все що є тут живого – до тебе тонка павутина
та по ній не перейдеш живим ні туди ні сюди
залишатися тут несвідомо чекаючи смерті
називатися так як назветься черговий непрошений день
і стирати на порох сторінки давно перетерті
аби справжніх минулих імен не згадати лишень
залишатися бути і легко і дивно і страшно
залишатися бути хоч ніяк і нікуди йти
залишатися бути – це мало би бути прекрасно
мабуть так воно й є
поки десь залишаєшся ти

теплий вітер торкається тіла мов чиста сорочка
теплий вітер зі сходу от тільки – де є той схід?
я дійшов до межі чи до ручки чи радше до точки
і лежу на краю хоч лежати тут може й не слід
це не точка опори не точка кипіння й не крапка
це – я сам сфокусований в нуль в невідомість в ніщо
ким раніше я був – то тепер нерозв'язна загадка
ким я буду пізніше – дізнаюсь
якщо
все ще вловлюю подих твій за кілометри
все ще ношу сліди на собі мов вкарбовані в лід
було б чесно і правильно цілеспрямовано вмерти
але вітер – зі сходу тож я вирушаю на схід