Коли ніхто не дзвонить, І нема куди пійти. І давно вже не заводить Те, що має завести. Коли все навколо в'яне - Ти не вір очам своїм. Допоки зовсім не зів'яне - Ти не вір очам своїм, Ти не вір очам своїм.
Нехай без тебе живуть міліони, Бо ти моя і я твоя. Твій образ там видають за ікони, Але своя в нас течія.
Ти нібито в неволі, Ніби вільна, як завжди. Як у замкнутому колі, Як у клітці пташка ти. Коли гаснуть в небі зорі - Ти не вір очам своїм, Навіть просто апріорі Ти не вір очам своїм, Ти не вір очам своїм.
Нехай без тебе живуть міліони, Бо ти моя і я твоя. Твій образ там видають за ікони, Але своя в нас течія.